Оксана Стратійчук

Оксана Стратійчук. «Візерунки днів»

Три дні одного року. Пора тюльпанів. Офорт, 62×96, 2012

17 квітня у філіалі Київського національного музею російського мистецтва «Шоколадний будинок» відкрилась виставка офортів та емалей української художниці-графіка Оксани Стратійчук. Під час вернісажу відбулася презентація нового каталогу Оксани, до котрого увійшли її офорти 2009–2014 років, а також анонсовано було повне оновлення її персонального веб-сайту.

Директор Національного музею російського мистецтва Юрій Вакуленко, художниця Оксана Стратійчук, завідувач філіалу «Шоколадний будинок» мистецтвознавець Олена Мітякіна

Витончені, технічно довершені офорти — візитівка творчості Оксани Стратійчук. Саме вони склали основу експозиції виставки «Візерунки днів». Окрім офортів глядачі змогли побачити емалі художниці та деякі її роботи у техніці авторського друку із серії «Вікно у Люксембурзький сад».

Рослинна тематика у творчості Оксани Стратійчук добре знайома відданим глядачам. Перші квіти проростають на папері у серіях натюрмортів ще наприкінці 1990-х. Від змішаних композицій, де поєднуються плоди, рослини та фігури, Оксана просувається до квіткових натюрмортів у дусі голландських майстрів цього жанру. Барокова пишнота букетів в наступних серіях робіт змінюється на вишукану елегантність японських садків. Соковиті квіти-плоди, тілесні й осяжні в серіях натюрмортів, поступаються місцем рослинам-символам, художнім узагальненням образу квітки, які призначені суто для естетичного та філософського споглядання.

Садок. Хризантеми. Офорт, 62×86, 2013

Вишукані модульні офорти останніх років, що були представлені на виставці, перетворюють будь-яке приміщення на розкішний тінистий сад, пропонують естетичну насолоду та хвильку відпочинку серед міського гамору.

Дощ. Офорт, 50×102, 2011

Дмитро Корсунь про графіку Оксани Стратійчук: «В роботах Оксани Стратійчук відчуваються, крім високого класу майстерності, витонченість, природня сила, особливий навіть для художника естетський смак. Її графіка — справжня насолода від споглядання прекрасного. В цій строго розрахованій системі нема місця для жодної випадкової деталі , кожний елемент несе свою структурну функцію — розліновує площину, виміряє художньо вагомі фігуративні плани простору.

Безперечно, що вона виробила в графіці власну лінію, тому що їй властиве, з одного боку, барокове протиріччя між величною, прохолодною, бездоганною зробленністю фактури, її пишнотою, а з іншого боку — витонченою розробкою подробиць рисунку і кольорової гами і з загальним щедрим і шляхетним драматизмом образного звучання.».

Три дні одного року. Квіти герані. Офорт, 62×96, 2012

Катерина Липа про серію офортів «Три дні одного року»: «Експериментування Оксани Стратійчук з фактурами паперу цілком органічно поєдналося з експериментами у модульному друці. Повторюваність, окрім безперечної декоративної привабливості, надає роботам нового, набагато ширшого змісту. Окремий жмуток пролісків чи гілочка герані — це проста констатація факту краси квітів, далеко не нова у тисячолітній історії мистецтва. Але той самий квітковий мотив, повторений багато разів на великому аркуші, вручну підфарбований, фрагментарно перекритий вишуканим японським папером козо чи грубим фактурним черпаним папером так, що подекуди перетворюється на віддалений натяк на зображення, стає уособленням безмежного і мінливого простору, набуває глибини й динаміки та, здається, простягається поза кордони формату, наповнюючи язичницькою радістю квітування, сонцем, вітром і хмарами чи не увесь всесвіт.

Поглянувши на офорти циклу «Три дні одного року» під іншим кутом чи у іншому настрої, можна побачити у них не троянди, герані чи тюльпани, не рух, вітер і хмари, а вишукано-збляклу розкішну тканину XVIII століття — таку, як на парадних жупанах козацької старшини з барокових портретів. Барокова традиція впевнено проглядає у багатьох роботах Оксани Стратійчук, химерним чином переплітаючись із дзенським лаконізмом.».

Три дні одного року. Живопліт. Офорт, 62×96, 2012

Серія робіт у змішаній авторській техніці «Вікно у Люксембурзький сад» прочиняє віконце у світ художника-антиквара кінця ХІХ століття. Роботи з цієї серії створені з використанням різноколірних паперових мас, збагачених рослинними елементами: листям, пелюстками, голками дерев. Поєднання європейських та східних матеріалів дозволяє досягти корпусно прозорих ефектів, котрі разом із характерним для ручного паперу нерівним краєм стають досконалою основою для втілення синкретичного задуму художниці. У цій серії оживають персонажі із французьких журналів та листівок вже позаминулого століття, із старовинних фотографій, знайдених на блошиних ринках Парижу, Кракова, Києва та інших міст, обличчя предків із сімейних архівів. Оригінальні аркуші ручного паперу художниця доповнила різними видами друку: офортом, колографією, монотипією та високим друком.

Ранковий натюрморт І та Ранковий натюрморт ІІ. Емаль, 32×25, 2014

Розкішні емалі Оксани Стратійчук експонуються у Києві лише вдруге. Багато з них було створено за мотивами Оксаниних літографій, а ще деякі емалі у прямому сенсі дали нове життя кільком офортам художниці, оскільки вони виконані на протравлених мідних пластинах — колишніх друкарських формах, з яких був знятий тираж. Магію іскристою техніки емалі у виконанні Оксани Стратійчук неможливо передати на фотографіях. Ці роботи необхідно бачити на власні очі, щоб гідно їх оцінити.

Виставка «Візерунки днів» відбувалась у маєтку «Шоколадний будинок». Внутрішнє оздоблення цього старовинного будинку стало доступним для відвідування всього кілька років тому. Особливістю цього вернісажу робіт Оксани Стратійчук стала можливість побачити розкішну графіку у відповідних інтер’єрах.

На відкритті виставки

Текст: Іванна Стратійчук
Фото з відкриття: Євген Чорний